Розглянуто вплив дошкільної та шкільної освітніх ланок на формування світоглядних цінностей дітей і молоді, виявлено потенціал удосконалення цієї діяльності відповідно до потреб модернізації України.

Надано аналіз феномену соціальних Інтернет-мереж з позицій різних соціологічних підходів, насамперед структурного функціоналізму, конфліктологічного підходу, символічного інтеракціонізму тощо. Визначено аксіоматичні ядра кожної з них і специфіку вивчення соціальних Інтернет-мереж в їх межах.

Викладено теоретико-методологічні основи гендерної сегрегації на ринку праці для коректного емпіричного вивчення гендерної асиметрії з наголосом саме на асиметрії, ніж на сегрегації. Показано та інтерпретовано певні емпіричні прояви гендерної асиметрії під час працевлаштування високоосвіченої молоді в сучасній Україні.

Розкрито поняття політичної ресоціалізації та специфіку цього процесу в соціумі перехідного періоду. Проаналізовано особливості інституціональних змін у політичній системі пострадянського суспільства України та визначено їх можливий вплив на політичну ресоціалізацію "середнього" покоління. Зроблено висновок, що, незважаючи на важку кризу самоідентифікації цього покоління, воно зберігає чималий потенціал як суб'єкт трансформації, який за сприятливих умов може швидко набути помітної сили і впливу.

Проведено історико-соціологічний аналіз еволюції соціокультурного статусу вищої освіти. Схарактеризовано специфічні риси освіти в суспільствах "першої", "другої" і "третьої хвилі". Показано, що освіта, що є невід'ємною частиною соціуму, у свою чергу, активно взаємодіє й впливає на останній, що призводить до його суттєвої трансформації. Від характеру й спрямованості освіти, багато в чому залежить характер і спрямованість розвитку суспільства. Розглянуто тенденції трансформації вищої освіти, що відповідають новим викликам суспільства "третьої хвилі".

Розглянуто чинники громадсько-політичних практик у європейських країнах. Застосовано множинну лінійну регресію на базі даних п'ятої хвилі Європейського соціального дослідження (ESS-5). Аналіз показав, що рівень освіти, оплачувана робота та дохід виявилися невпливовими чинниками. Натомість такі показники, як удосконалення знань і навичок, інтерес до політики та членство в політичній партії, виявилися впливовими та поширеними серед більшості європейських країн.

Розглянуто підходи щодо формування рейтингів вищих навчальних закладів. Проаналізовано найбільш відомі міжнародні університетські рейтинги. Порівняно теоретико-методологічні підходи та основні принципи складання університетських рейтингів. Проаналізовано застосування різних критеріїв та індикаторів оцінювання. Зроблено висновок про те, що з метою порівняння різних університетів може бути використана лише досить вузька група універсальних, об'єктивних і спільних для всіх вищих навчальних закладів критеріїв та індикаторів.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти наукового дискурсу щодо проблематики протекціонізму, поняття протекціонізму у вузькому та широкому значенні, досліджено діалектику змісту категорії за сучасних глобалізаційних умов. Висвітлено та узагальнено проблему практичної реалізації політики в різних країнах поряд з лібералізацією. Здійснено короткий аналіз рівня та необхідності застосування протекціонізму в Україні.

Досліджено науково-технологічний та економічний потенціал економічної системи України та пошук можливостей реструктуризації економічної системи на основі кластерної моделі диверсифікації і локалізації регіональних науково-технологічних та промислово-технологічних комплексів. Як метод використано аналіз моделі інноваційного кластера Російської Федерації. На основі результатів дослідження узагальнено перспективи реалізації моделі кластеризації для України.

Розглянуто теоретико-практичні підходи до розуміння професії як соціальної системи. Обрано інтеракційний підхід до її розуміння. Сформульовано погляди на типи професійної назви робіт у межах її системності. Використано певні класичні напрацювання соціологів щодо розуміння сутності професії. Охарактеризовано особисті погляди на професію як статистичну та соціальну одиницю трудової діяльності людини.

На основі історико-економічного аналізу досліджено розвиток та становлення системи соціального забезпечення вітчизняної історії радянського періоду.

Надано результати чергового моніторингового дослідження громадської думки населення України щодо самооцінок матеріального становища та індексів соціально-економічних настроїв. Розглянуто динаміку за останні шість років: 2006 - 2012 рр.

Досліджено наслідки впливу депопуляції на вітчизняну систему вищої освіти. Запропоновано використати ситуацію демографічного переходу в країнах, що розвиваються, як можливість для збереження та розвитку потенціалу вищої освіти та формування експортноорієнтованої економіки послуг в Україні. Оцінено можливі наслідки інтернаціоналізації української вищої освіти на перспективу до 2025 р.

Розглянуто побудники і наслідки перебування українських мігрантів в Іспанії. Чи збираються вони повертатися в Україну? А чи планують розбудовувати своє життя в Іспанії? Крізь призму таких факторів, як зайнятість на ринку праці в Іспанії, присутність/відсутність сім'ї в новій країні, ситуація в Україні та доступ до різного роду соціальних послуг, запропонованих країною імміграції, показано вибір українцями-мігрантами свого майбутнього.

Наголошено на зростаючій актуальності блогу як ЗМК та блогерів як суб'єктів формування громадської думки. На основі контент-аналізу розглянуто такі соціально-демографічні характеристики блогерів "Кореспондент.net" та "Українська правда", як вік, стать, місце проживання та професія.

Визначено специфіку потоків мобільності працюючого населення за матеріальним становищем, залежно від соціально-трудового статусу. Проаналізовано підприємницький потенціал українського суспільства, рівень готовності економічно активного населення до підприємництва залежно від рівня добробуту та матеріального становища родини. Визначено особливості взаємодії мобільності населення за матеріальним становищем із ставленням та готовністю до підприємницької діяльності.

Розглянуто категоріальний аналіз поняття топ-менеджера у великому бізнесі. Виявлено основні виміри корпоративного управління, які вирізняють топ-менеджерів як соціальну групу. Володіння активами компанії виокремлює топ-менеджерів-власників та найманих топ-менеджерів. Вимір ієрархії в компанії виокремлює генерального директора, функціональних та лінійних топ-менеджерів. Топ-менеджери дочірніх компаній одночасно підпорядковані генеральному директору своєї компанії і відповідному лінійному топ-менеджеру материнської компанії.

На основі моделі модернізації Р. Інглегарта і К. Вельцеля, підходу "збільшення спроможності" (the Capability Approach) А. Сена і концепції людського розвитку ПРООН обгрунтовано, що від активності соціальних агентів і ефективності їх включення до соціальних процесів і інститутів залежить успіх модернізації. Використовуючи дані третьої (1999 - 2001) і четвертої (2008 - 2010) хвилі Європейського дослідження цінностей (EVS), проведено порівняльний аналіз політичного, громадянського и соціального типів участі в 32 країнах і виявлено місце України в загальноєвропейському контексті, що дозволить у подальшому оцінити перспективи модернізації українського суспільства.

Розглянуто основні методологічні складності, що виникають у проведенні порівняльних соціологічних досліджень сучасних суспільств, специфіка і зміст поняття крос-культурного аналізу.

Проаналізовано фактори, що зумовлюють необхідність системного дослідження сучасних транскордонних процесів. Досліджено системну природу кордонів та транскордонних явищ, надано визначення транскордонної системи, розкрито механізми її функціонування та розвитку. Обгрунтовано практичне значення системної методології для оптимізації управління транскордонними потоками.